Липень – гаряча пора у квітнику

Липень – маківка літа, період, коли квітник приносить нам найбільшу насолоду, а працювати в ньому доводиться менше, адже рослини уже висіяні і висаджені, залишається лише прополювати їх та за потреби поливати. Регулярно видаляти зів’ялі квітки: квітник матиме ошатний вигляд, і рослинам це на користь. У спекотні сонячні дні ніжні рослини потребують притінювання. Липень — час квітування лілій. їх потрібно підживити калійними добривами, а також слідкувати за появою лілійного жука (він червоного кольору). Його личинки швидко об’їдають листя рослини. Обприскують кущі лілії карбофосом, актеликом чи конфідором.

У липні остаточно проріджують сходи багаторічних рослин (люпин, мак, рудбекія), висіяних у квітні та проріджених у травні, червні. Висівають насіння дволітників: незабутки, дзвіночки, мальви, наперстянки, братчики.

Наприкінці місяця можна ділити бородаті іриси, що загусли й погано цвіли.

Після квітування підживлюють піони повним мінеральним добривом із підвищеним вмістом калію. Останній раз підживлюють пізню – та довгоквітучі однорічники (агератум, айстру, чорнобривці, вербену, нагідки, гвоздику, шавлію) органічними добривами з додаванням мінеральних (1 відро на 10-15 рослин).

Двічі, з проміжком 10-12 днів, підживлюють жоржини, клематиси. Останній раз підживлюють троянди (коли закінчиться основне цвітіння). Після цього їм уже не потрібне ні повне мінеральне, ні органічне добриво. Підживлення стимулює утворення нових пагонів.

Продовжують пасинкувати жоржини.

Розмножують півники після закінчення їх цвітіння поділом кореневища.

Впродовж місяця живцюють флокси.

Листки цибулевих (нарцисів, тюльпанів і гіацинтів) пожовкли і відмерли. Щоб зберегти цибулини цих квітів, їх потрібно обережно викопати, щоб не пошкодити сусідні рослини, підсушити (не на сонці!) і заховати на зберігання. На вільні місця можна посадити розсаду осінніх квітів, наприклад, карликові айстри, а також квітуючі бульбові бегонії.

За спекотної погоди на основі листкових пучків і квітконосів ірисів може з’явитися білий павутинний наліт, а потім уражені тканини стають коричневими і відмирають. Такий вигляд має склероціальна гниль, яку спричиняє паразитичний гриб . На землі навколо хворих рослин можна помітити білі, а потім світло-коричневі, схожі на гірчичне насіння, склероції гриба, що зберігаються в ґрунті до п’яти років і вражають нові пагони. Для боротьби із грибом видаляють уражені тканини й навколишній ґрунт. Захворюванню можна запобігти, дотримуючись правил агротехніки: уникати загущених насаджень, надлишку азоту й вологи в ґрунті, охороняти кореневища від пошкоджень. Профілактично застосовують системні фунгіциди (фундазол, топсин-М (0,2-0,5%), дітаном М-45.

Щоб запобігти ураженню левкоїв неправдивою мучнистою росою (жовті плями і білий наліт на листках), потрібно висаджувати їх не дуже тісно і постійно підживляти. За появи захворювання кожного тижня рослину слід обприскувати хлорокисом міді, оксихомом або бордоською сумішшю. При цьому розчин повинен потрапляти і на нижній бік листків. Інакше рослина ослабне і загине.

Регулярно видаляють дикі пагони у троянд, бузку та інших щеплених кущів. Їх вирізають секатором чи гострим ножем нижче рівня землі – аж до кореневої шийки.

У квітнику час від часу розпушують ґрунт і знищують бур’яни. Збирають насіння з багаторічних (мак східний, люпин, піретрум) та дворічних (братики, незабудки, маргаритки) рослин, що відквітували.

Наприкінці місяця готують для висаджування розсаду дворічних та багаторічних рослин.

У хризантем систематично видаляють пазушні пагони. У дрібно-квіткових сортів проводять останнє прищипування верхівок стебел, щоб на нових молодих пагонах до осені утворилися бутони.

Жоржини, дельфініум, гладіолуси, мальви, наперстянку, рудбекію та інші низькорослі рослини підв’язують до підпор, щоб забобігти виляганню і поломці стебел.

Кінець липня – початок серпня -найкращий час для садіння бузку.

, , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,


Новини від партнерів:

  1. Коментарів немає

Ви повинні увійти щоб залишити коментар.