Архів дописів автора

Клематіс — король витких рослин

Клематіс вражає своїми незвичайними декоративними можливостями. Його іноді називають королем витких рослин, оскільки рівних йому за красою знайти серед ліан важко. Ці квіти можна пересаджувати з квітня аж до заморозків. ТКущові його види використовують для створення бордюрів. Більшість сортів можна висаджувати для зрізування: у воді вони зберігають декоративність протягом п’яти- десяти днів. Відомо близько 250 видів цих рослин.

Квітки клематісів зібрані в суцвіття, зрідка поодинокі. Величина квіток також різноманітна: від 1 до 20 см у діаметрі. Квіти можуть мати різне забарвлення – від білого та жовтого до рожевого, синього, фіолетового, червоного з різними відтінками, а також строкатого – зі смугами та облямівкою. Одночасно ця розкішна ліана може утворити до п’ятисот і більше квіток. Читати повністю »

Коментарів немає


Поради до часу

У травні цибулинні ще потребують захисту від нічних заморозків. Удень не слід забувати про підливання, якщо земля суха. Підживлюють цибулинні на початку цвітіння.

Ділять і пересаджують багатолітники, що зацвітають у другій половині літа.

Цибулини гладіолусів висаджують наприкінці квітня – на початку травня у прогріту землю. Щоб гладіолуси довше цвіли, їх висаджують не всі одразу, а з проміжком у два-три тижні. Квіти люблять, щоб їх поливали, підживляли, прополювали бур’яни.

Наприкінці травня висаджують у відкритий ґрунт пророслі бульби жоржин. Ці квіти гарно виглядають як у поодиноких посадках, так і на клумбах із багатолітниками. Щоб суцвіття жоржин були міцні й великі, їх треба пасинкувати.

Кущі півонії необхідно проріджувати, залишаючи чотри- п’ять пагонів і відщипуючи бокові пуп’янки.

Висаджують азалію і рододендрони (пересаджувати ці рослини можна навіть під час цвітіння), хризантеми. Проводять формувальне обрізання рододендронів.

На початку травня можна посіяти багатолітні пряні трави: лимонну й перцеву м’яту, шалфей, естрагон, ісоп.

, , , ,

Коментарів немає


Канни

Ці довгоквітучі квіти на високих стеблах з великим лапатим листям, схожим і на фікус, і на кукурудзу, давно вже стали улюбленцями екстер’єру міських площ і власників садиб. У будь-якому саду канни створюють яскраві вогнисті плями різнобарвних факелів над сильним зеленим листям. Канна – багатолітня рослина, яка у нас не зимує у відкритому ґрунті. Цікаво, що вона не пошкоджується шкідниками та не хворіє. Рослина має соковите стебло висотою від 50 см до двох метрів. У садах і в озелененні найчастіше використовують гібридні форми, канну садову.

Суцвіття садових форм високі і яскраво забарвлені: жовті, кремові, рожеві, оранжеві, червоні з крапинками чи каймою, з гофрованими краями. Надзвичайно гарні канни групи “орхідних”. На одному кущі можуть цвісти три-чотири суцвіття.

Квіти канн без запаху. Листя у канн щільне, лискуче, вода з нього скочується, не просочуючи. Воно має продовгувату еліптичну форму, може бути різного кольору – від зеленого до бордово-коричневого. Листя канн декоративне само собою та ще до цвітіння чудово виглядає у саду чи на клумбі. Читати повністю »

Коментарів немає