Розмноження гортензії

Гортензію усе частіше можна побачити на присадибних ділянках, у квітниках біля новітніх котеджів. Розмножується цей кущ нелегко, бо не утворює відростків, а росте в один стовбур. Від стовбура в усі боки відгалужуються довгі тонкі та досить ламкі гілки. На них у липні утворюються суцвіття. Зібрані з численних невеличких, спочатку зеленувато-білих квіток, вони потім біліють, рожевіють, а з приходом холодів червоніють і засихають. Якщо не обрізати цих суцвіть, не обламувати, вони можуть цілу зиму милувати око. Правда, під тягарем снігу від сильного вітру можуть зламатися.

Зрізані восени суцвіття можуть у приміщенні цілий рік стояти у вазах без води. Оригінальні сухі букети гортензії – чудова прикраса будь-якої кімнати.

Листки гортензії шерехуваті, загострені, зверху темно-зелені, знизу – бліді. Дорослі гортензії виростають до 2 метрів у висоту і рясно квітують – буває одночасно по 50-100 і більше великих суцвіть (до ЗО см довжиною). Деякі “шапки” такі важкі, що стебла нахиляються донизу, а від дощу або густої роси можуть не витримати власної ваги і зламатися.

Гортензія – зимостійкий кущ, накривати його від морозів не потрібно. Правда, дуже холодної зими можуть іноді підмерзнути кінці однолітніх пагінців. Та, помічено, це не шкодить квітуванню, бо суцвіття утворюються на нових молодих пагінцях (паростках), які відростають з бруньок, що перезимували. Навіть рекомендується ранньої весни, до їх пробудження, скорочувати гілки на 2-3 очка, а слабенькі пагінці вирізати. За допомогою такого обрізання, що проводиться кожного року, формується рівномірно розвинутий кущ.

Гортензію садять на видному місці й обов’язково на сонячному. Найкращий ґрунт для її садіння суглинистий (вапнувати його не потрібно). Для нормального розвитку і пишного квітування рослину потрібно регулярно поливати, особливо щедро в суху погоду. Підживлюють 1-2 рази на місяць настоєм коров’яку (1:10) або повним мінеральним добривом (0,2-0,4%-й розчин).

Розмножують гортензію напівздеревенілими живцями (черенками), які нарізають у середині червня. Запізнюватись із цією справою не бажано, оскільки пізнє літнє та осіннє черенкування може не дати бажаного результату. Краще вирізати з п’яткою молоді бокові паростки, які досягли 10-15 см довжини. Прикорінювати їх потрібно в прикопаних горщиках або у відкритому ґрунті в затіненому місці, заглиблюючи черенок (живець, паросток) на 2-2,5 см у суміш торфу з піском (1:1) або в чистий пісок. Накривають плівкою. Субстрат пітримують вологим, живці кожного дня збризкують і провітрюють, а ті, що загнили, забирають. При температурі 18-25’ коріння утворюється через 15-20 днів. Незабаром після цього рослини висаджують у невеликі горщики з пухкою землею і прикопують у затіненому місці. У першу зиму їх корисно захищати перевернутими фанерними коробками. Навесні – на початку літа молоді гортензії висаджують, не порушуючи грудок землі біля кореня, на постійне, але вже сонячне місце. Якщо є необхідність, то живці можна укорінювати вдома на підвіконні в банках зі звичайною водою (краще брати переварену і охолоджену воду). Через два-три роки із живців виростуть чудові кущі, які стануть справжньою прикрасою не лише вашого подвір’я.


Новини від партнерів:

  1. Коментарів немає

Ви повинні увійти щоб залишити коментар.