Квіти для Богородиці
Додано: Lara в Легенди про квіти on травня 25, 2010 | 5,229 переглядів
Ранкове небо ясне й чисте, синє-синє, задивляється в ясні й чисті оченята озерець, що низкою коштовного самоцвітного намиста розсипалися посеред луки. Виткою ниткою поміж ними дзвенить річка Радосинь — від гаю через сім озер проз село до Десенки.
Від обрію до обрію, ніби зелена хустка, лежить лука. Вода в озерах синя, весняна, як небо, як очі дитини. Лука жовто-золота від кульбаб. Це квітневе сонце сонячним квітом розсипалось у траві. Від його гарячих цілунків парує земля. Читати повністю »

