Архів дописів | ‘Легенди про квіти’

Квіти для Богородиці

Ранкове небо ясне й чисте, синє-синє, задивляється в ясні й чисті оченята озерець, що низкою коштовного самоцвітного намиста розсипалися посеред луки. Виткою ниткою поміж ними дзвенить річка Радосинь — від гаю через сім озер проз село до Десенки.
Від обрію до обрію, ніби зелена хустка, лежить лука. Вода в озерах синя, весняна, як небо, як очі дитини. Лука жовто-золота від кульбаб. Це квітневе сонце сонячним квітом розсипалось у траві. Від його гарячих цілунків парує земля. Читати повністю »

1 Коментар


Свідки історії людства

Нинi незаперечною є думка, що квiти – це частка iсторiї люду. Пiдтвердження цьому – бiблiя, у якiй згадується близько 150 видiв рослин, з якими пов’язується сотворення свiту, дiї первiсних людей, служителiв господнiх та iншi iсторичнi подiї у жанрi оповiдань, поезiї, пiсень, легенд. У нашу добу навiть важко перерахувати тi рослини, яким народ сплiтав пiсенний олiмп поваги i любовi. Читати повністю »

, , , , ,

Коментарів немає


Квіти у міфах і переказах

ФІАЛКА

фіалкаФіалка – символ смутку, смерті, але водночас емблема пробудження природи; девіз Афін; знак невинності, скромності, цноти, чистоти; беззахисності, відданості своєму коханому.
У греків фіалка вважалася квіткою смутку і смерті. Нею прибирали смертне ложе і могили молодих, дочасно померлих двічат. Символічне значення фіалки пов’язане із легендою про переслідування чарівної дочки Атласа богом сонця Аполлоном і передчасне перетворення на чудесну фіалку.

Фіалка була також емблемою пробудження природи і водночас девізом Афін, котрі Піндар оспівав як заквітчане фіалками місто, а скульптори й живописці зображували у вигляді жінки з вінком фіалок на голові. Читати повністю »

,

2 Коментарів


Сторінка 1 із 111234567891011