Архів дописів | ‘Мій сад’

Жимолость не терпить самотності

Оскільки жимолость розпускає бруньки вже наприкінці березня, то садити її ліпше восени. Проводиться робота приблизно за місяць до настання стійких холодів. Насамперед пам’ятайте, що це перехреснозапильна культура. Тому поряд слід розміщувати не менше двох кущиків різного сорту. Хоча ягідникам не страшне затінення, проте вищі врожаї збиратимете з добре освітлених ділянок.

Кращі ґрунти – поживні суглинки чи супіски. Для репродуктивних потреб зазвичай використовують дворічні екземпляри заввишки 30-40 см, що мають 2-3 гілки. Стежте, щоб була належно розвинена мичка.

Оптимальна відстань між рослинами – не менше двох метрів. Лише тоді вдасться отримати максимальну віддачу. Ями копають завглибшки 80 см, діаметром 60 см. На дно дають відро компосту або перепрілого гною, 50 г калійної солі та 80-100 г суперфосфату. Старанно розправлені корені необхідно присипати землею. Відтак пристовбурний круг щедро поливають і мульчують тирсою чи шаром торфу завтовшки 4 см. Жимолость – морозостійка культура, тож успішно перезимовує. При належному догляді через три роки побачите перші плоди.

Коментарів немає


Літня стрижка ожини

Ожина прямостоячих сортів (куманика) плодоносить лише на бокових пагонах. Тому намагайтеся сформувати їх якомога більше. Для цього стебла, що виросли до 90-100 см, трішки вкорочують. Така «стрижка» пробудить сплячі бруньки, котрі масово випускатимуть гілочки другого порядку. Коли згадані новоутворення сягають півметра, прищипуйте верхівки (приблизно у середині липня), завдяки чому отримаєте компактні високопродуктивні кущі. А сланкі види (росянка) утворюють ягоди на середній частині в’юнкої ліани. Тож без шкоди можна обрізувати майже половину стебла. Як наслідок, усі корисні речовини будуть спрямовані на наливання врожаю.

Коментарів немає


Ожина без колючок

ожина

Ще півстроліття тому американським селекціонерам вдалося вивести безколючкові види ожини. Згодом вони набули неабиякого поширення. Наразі найпопулярніші такі сорти, як Торнфрі, Торнлес, Лох-Нес, Веронік. Ці ягідники потребують затишних сонячних ділянок із пухкими родючими ґрунтами. Стежте, аби тут не застоювалася тала чи дощова вода, надмір якої шкідливий кореням.

Проводиться висаджування наприкінці вересня. У попередньо викопану лунку слід внести листового перегною, деревної золи та 100 г комплексного мінерального добрива. Оскільки згаданій культурі шкодять холоди, то напередодні зими подбайте про належний захист.  Зв’язані у пучок і низько пригнуті гілочки утеплюють хвоєю, клейонкою. Вегетація розпочинається доволі рано, тому це вкриття необхідно вчасно зняти. Відразу ж проведіть обрізування. Видаляють усі підмерзлі та слабкі стебла, залишивши по 4-5 кращих. Аби кущ не розпадався, варто облаштувати підпори (шпалери). Читати повністю »

, , , ,

Коментарів немає


Сторінка 4 із 21123456789101112131415161718192021