Живі огорожі

Для створення загорожі з живих рослин знадобиться кілька років. Крім того, її треба періодично підстригати, робити “зачіски”. Але все це того варте. Живопліт – не просто окраса садиби, а й користь для неї — він захищає від пилу, шуму та холодного вітру, до того ж послужить не один рік. Для живих загорож використовують саджанці різних порід дерев та кущів, частіше з колючками (глід, шипшина, терен). Красивими та запашними виходять загорожі з жасмину, бузку, туї, обліпихи, жовтої акації.

Висаджувати рослини можна як навесні, так і восени. Для цього розміщують 2-3-річ- ні саджанці у 3 ряди в шаховому порядку. Відстань між саджанцями — 25-40 см, між рядами – 20-30 см. Коли рослини розростаються, з допомогою підрізування і переплетення гілок створюють певний малюнок. Але при цьому дотримуються такого правила: основа має бути ширшою, ніж вершина, а серцевина – суцільною, без просвітів.

Стрижку живоплоту роблять, як правило, пізньої осені або влітку (у червні). Якщо ж загорожа призначена ще й для захисту від вітру, щуму та пилюки, стригти її треба якомога рідше.

Ще ж гарну міцну огорожу навколо своєї ділянки ви можете створити, поєднавши висаджені поряд одне з одним дерева з допомогою щеплення та зближення. Аби гілки надійніше зрослися, їх можна переплести на зразок решітки. Щеплення перетворює ланцюг дерев у єдину, монолітну, до того ж ще й живу конструкцію. Навіть якщо коріння якогось одного дерева загине, воно все одно буде жити і давати плоди, живлячись соками своїх сусідів.

Звісно, живу огорожу, як і звичайну, потрібно час від часу ремонтувати – з допомогою садових ножиць та ножа. Існує кілька способів щеплення зближенням: просте прикладання, прикладання з язичками, просте защеплення, а також взаємне скісне розташування щепи та прищепи. Формуючи живі огорожі, найчастіше вдаються до останнього способу.

, , , , , , ,


Новини від партнерів:

  1. Коментарів немає

Ви повинні увійти щоб залишити коментар.