Монарда

Її яскраві суцвіття гордо височіють над клумбами на міцних прямостоячих стеблах, нагадуючи індіанські головні убори з пір’я. Бджолиний бальзам, американська меліса, індіанське перо, лимонна м’ята - все це різні назви цієї рослини. Монарду можна висаджувати разом із флоксами, додаючи однолітники (наприклад, космею). Та найближчі друзі монарди – квітучі багатолітники і злаки (рудбкія, геліопсис ).

Монарда може рости на різних ґрунтах, але краще росте і пишно цвіте з червня по серпень на вологих ґрунтах, збагачених органікою. Полюбляє сонячні місця. Насіння добре проростає протягом трьох років. Розмножують її насінням, розсадою і поділом куща. Насіння (дрібне як мак, достигає у серпні, якщо не зібрати вчасно, висипається) висівають навесні на 1 сантиметр завглибшки. Якщо глибше, то проростання затримується. Більше…

Коментарі відсутні


Ехінацея

Йдеться про ехінацею пурпурову – гарний і цілющий багаторічний трав’янистий кущ із родини айстрових. У квітнику ехінацея не лише прикрасить його, а ще й послужить своєрідним біологічним стимулятором. Фантастично гарні квіти-помпони на сильних стеблах нового сорту ехінацеї пурпурової чудово дивляться влітку і у квітниках, і зрізаними у вазах.

Розмножується ехінацея поділом куща та насінням, яке висівають навесні або пізно восени. Добре витримує пересадку, невибаглива до ґрунту, теплолюбна. Найкраще її розмножувати розсадою у прохолодних парниках.

Висаджувати всередині травня на постійне місце на грядці на відстані 50-60 см одна від одної. На одному місці рослина росте понад шість років.

Ехінацея невибаглива до умов проростання, не боїться легких приморозків, стійка до різних грибкових і мікробних захворювань. Любить родючий пухкий ґрунт, добре реагує на поливання у посушливу погоду. На родючих ґрунтах протягом літа кущ ехінацеї досягає 150 сантиметрів висоти. П’ятирічний кущ утворює понад двадцять пурпурово-малинових квіток, які цвітуть від червня до вересня.

Коментарі відсутні


Гортензія чудово цвіте і у затінку

Кущ гортензії великолистової рясно цвістиме, навіть якщо буде рости у легкому затінку серед дерев. Гортензія зазвичай має рожеві квіти, але у деяких місцях торф’яні й верескові ґрунти викликають їх посиніння. Це ж може бути спричинено звичайними галунами, сульфатами алюмінію й заліза. Гортензії розмножують головним чином трав’янистими живцями із прикореневих пагонів. Протягом літа горщикові гортензії на грядках поливають, підживлюють, обприскують і видаляють бур’яни. Починаючи з серпня, рослинам дають більше калійних і фосфорних добрив, ніж азотних. Поливання дещо зменшують, але не можна допускати в’янення рослин. Прикореневу поросль і слабкі пагони видаляють. У серпні-вересні гортензії закінчують ріст.

Коментарі відсутні