Вічнозелене деревце

Це ялівець – один із видів вічнозелених рослин. Він чудово поєднується з іншими хвойними рослинами, а також із яскравими літніми та багатолітніми квітами. Зелень ялівцю прикрашає сад і взимку. Зрештою, різні види й сорти цієї рослини увесь рік милують очі чудовою різноманітністю форм. Є ялівці, що стеляться, є кущики середніх розмірів, є й дерева заввишки близько 15 метрів. Карликові види можна з успіхом вирощувати і в кадках, і в ящиках на балконі або терасі, бо навіть сильного морозу вони майже не бояться.

Ось, для прикладу, пухнастий невеличкий кущик із сріблясто-синьою колючою хвоєю — ялівець лускатий.  Це карликовий сорт ялівцю, що росте повільно. Спочатку він за формою нагадує кулю, а потім стає більш розлогим, із гілками-променями, скерованими у різні боки. У віці 10 років досягає лише 0,4 м у висоту при діаметрі 0,5 м. Пагони у нього короткі, густі. Невимогливий до ґрунту та вологи. Цей сорт ялівцю можна вирощувати в контейнерах, у кам’янистих садах. Більше…

Коментарі відсутні


Аронія

Аронія (чорноплідна горобина) – чагарник заввишки 2,5-3 м, який рано починає дарувати продукцію. Навіть 1-2 кущів достатньо для забезпечення сім’ї цінною сировиною. З ягід приготуєте компоти, соки, джеми та інші смаколики. Водночас плоди містять багато бета-каротину, аскорбінової кислоти, вітамінів, що зцілять від численних недуг.

Згадана культура доволі невибаглива, тож ростиме на будь- яких ґрунтах. Проте вищі врожаї дають помірно кислі суглинисті чи супіщані площі. Важливо, аби вони були добре зволоженими, але не заболоченими. Інша вимога – хороше освітлення (у тіні віддача помітно знижується). Відводьте лише сонячні й захищені від холодних вітрів місцини. Попередньо тут на кожен квадратний метр вноситься 8-12 кг органіки. Більше…

,

Коментарі відсутні


Льодова кірка таїть небезпеку

Теплої зими дощі нерідко чергуються з невеликими морозами. Як наслідок, дерева можуть вкритися товстим шаром льоду. Під таким тягарем обламаються гілки. Водночас оболонка, котра тривалий час обволікає крону, перешкоджає доступу повітря до бруньок. Важливо не допустити критичної ситуації. Великі нашарування збивають палицями. Робіть це акуратно, намагаючись якомога менше пошкоджувати кору. Немає потреби руйнувати весь «панцир». Достатньо позбутися бодай його частини, що значно зменшить ризик для садовини.

Коментарі відсутні