І кава… з грядки (соя кавова)

Як вважають провідні дієтологи світу, в ХХІ столітті харчі із бобових рослин стануть основою здорового харчування людини. Особлива роль буде відведена сої, білок якої за своїм складом та біологічною цінністю є рівноцінним і, до того ж, екологічно чистим замінником білків тваринного походження. Він легко засвоюється, низькокалорійний, має лікувальні властивості, виводить з організму шкідливі речовини, запобігає онкологічним захворюванням. Споживання соєвих продуктів також значно покращує результати лікування та профілактики ожиріння, анемії, порушень нервової системи, цукрового діабету, захворювань травного тракту, нирок, печінки, жовчних шляхів і т.д.

Унікальні властивості соєвих бобів, звичайно, сповна використовують у раціональній, практичній Америці, Японії та інших розвинених державах. В Америці, наприклад, 80% олії, яку використовують у кулінарії – це соєва. Вона містить багато видів жирів, що їх додають у тісто та маргарин, консервовані та заморожені продукти. Для приготування різних страв із сої використовують соєві напівфабрикати: окори, сухе та розливне соєве молоко, соєве борошно, олію, тофу, м’ясо та сиркову масу. США і зараз залишаються світовим лідером по вирощуванню та використанню сої, як цінного білкового продукту.

Так сталося, що про все хороше ми, в недалекому минулому жителі великої держави, узнаємо в останню чергу. Не є винятком і соя кавова. Поки ми придивлялись до сої звичайної, весь цивілізований світ вже оцінював позитивні якості чорної сої. Медики цілого ряду країн з допомогою чорної сої досягають значних результатів у лікуванні багатьох захворювань печінки, нирок, шлунку, атеросклерозу. Сьогодні її використовують як сировину для виготовлення препаратів, що стимулюють центральну нервову систему людини при депресії. Недарма вона – один із основних компонентів страв для космонавтів, спортсменів, а також людей, зайнятих тяжкою фізичною працею. Її визнано надзвичайно корисною людям похилого віку і незамінною, як дієтичний продукт, для хворих на діабет, а також при малокрів’ї та загальному спаду сил. Як профілактичний засіб її рекомендується вживати в їжу людям, що живуть в забруднених, екологічно несприятливих зонах, до яких можна віднести і Кіровоградщину.

На превеликий жаль, така суперкорисна рослина у нас до цього часу залишається в тіні завдяки, як нам здається, повній відсутності належної про неї інформації та необхідної і достатньої кількості насіння. Ці та інші недоречності намагаються ліквідувати тільки аматори, а державні структури, фермери та підприємці покищо не приділяють сої кавовій належної уваги, адже і нам вдалось придбати насіння випадково і недешево.

А вирощувати сою кавову зовсім нескладно. Сприятливою температурою для проростання насіння є 12-15°С, тому висівати її необхідно, як і квасолю, у пухкий прогрітий грунт в середині травня на глибину 5-6 см на відстані 3-5 см в рядку. Міжряддя повинні бути 40-45 см. Дружні сходи з’являються приблизно через 15 днів, а вже через два місяці рослини починають квітувати і зав’язувати молоденькі плескаті стручки. Якщо в перший період росту рослини добре переносять нестачу вологи, то в період бутонізації та квітування в посушливу погоду їх слід обов’язково полити. В вересні рослини темніють і починають інтенсивно скидати листя – закінчується вегетація. Наприкінці місяця рослини потрібно зрізати, висушити, вилущити і очистити від домішок зерна, як і у квасолі. Отримано незрівнянно красиві, порівняно великі, темно-коричневі зерна.

І ось настає урочистий момент – процедура приготування та смакування обіцяного кавового напою. Смак, аромат і колір в значній мірі залежать від дотримання технології приготування, тому ми вважаємо своїм обов’язком привести її більш-менш детально. Кількість зерен сої повинна бути такою ж, як і кількість зерен кави натуральної для однієї, а краще для двох порцій. Перш за все, зерна необхідно вимочити в чистій воді 6-8 годин, міняючи її через 2-3 години. Після цього зерна висушуються в теплому місці. Повністю сухі зерна підсмажуються в духовці спочатку при температурі 50-60°С, поступово доводячи її до 100°С. Смаження супроводжується характерним потріскуванням зерен, тоді іх потрібно перемішувати і уважно стежити, щоб вони не пригоріли. Смаження зерен продовжується приблизно 8-10 хвилин. Про готовність зерен подасть сигнал знайомий кавовий аромат. Для визначення повної готовності зерен до вживання за кольором, потрібно взяти підсмажену зернину в пучку і здавити її. Тоненька шкірочка легко тріскається і, якщо зернина набула коричневого кольору, то підсмажування слід припинити. Готові зерна сої перемелюються в кавомолці, отримуючи порошок, який нічим не відрізняється від порошку кави бразильської. Він має стійкий характерний аромат кави і шоколадний колір. Заварювання напою аналогічне технології заварювання кави натуральної. В результаті отримуємо “божественный” напій, що за всіма параметрами нагадує каву натуральну та ще й з молоком! З набутого досвіду маємо запевнити, що кава із сої кавової приємна на смак і надзвичайно корисна. Ми впевнені, що не кожний кавоман зможе відрізнити її від натуральної бразильської.

Кава натуральна останнім часом набула великої популярності: її п’ють чорною і з молоком, гіркою з цигаретою і солодкою, гарячою і холодною. Але ж є й такі люди, яким вона “не по-карману”, а іншим – протипоказана за станом здоров’я. Якщо ви відноситесь до згаданої категорії шанувальників кави, то, маючи хоч маленький клаптик землі, ви зможете насолоджуватись чудовим напоєм, вирощуючи на тільки сою кавову, а і каву кубинську, насіння якої з’явилось в Україні всього кілька років тому.

Кава кубинська – однорічна трав’яниста рослина дини бобових з стержневим розгалуженим коренем і міцним, прямостоячим, порожнинним, гладеньким, чотиригранним стеблом висотою до 80 см, яке може бути розгалуженим на декілька в нижній частині. Листки м’ясисті, складні, сизо-зеленого кольору. Квітки білі з темними плямами з’являються в пазухах листків по 3-5 штук. Плід – плескатий біб (стручок) при бостиганні набуває темного кольору з темно-коричневими зернами, що за розміром та формою нагадують зерна кави натуральної.

Рано навесні, тільки-но можна вийти на город, ділянку під каву кубинську потрібно розпушити і вирівняти, після чого висіяти насіння на глибину 6-8 см вряд на відстані 8-10 см. За вегетаційний період необхідно провести 2-3 розпушування грунту в міжряддях з одночасним виполюванням бур’янів, а в посушливе літо рослини бажано полити з одночасним підживленням, на яке рослини активно реагують. Після цвітіння та зав’язування плодів бажано провести вершкування (прищіпування верхівки рослин), що забезпечить менше пошкодження попелицею та прискорить наливання і достигання зерен. Достигання бобів нерівномірнетому збирати їх бажано вибірково в 2-3 прийоми, коли стручки набувають біологічної стиглості, про що свідчить їх чорний колір і легкість розтріскування. Зірвані або, краще, відрізані сікатором боби потрібно досушити, розстеливши на щільній тканині, обмолотити та очистити від домішок, отримуючи зерна красивого темно-коричневого кольору. Урожайність кави кубинської висока – з однієї рослини можна отримати біля 200-300 зерен. Насіннєвий матеріал слід зберігати в паперових пакетах в темному сухому місці. Зерна не втрачають схожість до п’яти років.

Для приготування кавового напою можна скористатись рекомендацією, що приведена для сої кавової. Отриманий напій мало відрізняється від напою з кави натуральної: такий же гарний, запашний, смачний і, крім того, корисний. Його рекомендується пити навіть тим, хто страждає на гіпертонію, а каву полюбляє. Скуштуйте і ви – це смачно і корисно!

І не зупиняйтесь на вирощуванні тільки квасолі та гороху, адже родина бобових відрізняється великим розмаїттям як за кольором, формою, розміром рослин і зеоен, так і за смаком та призначенням. Ми маємо можливість запропонувати: боби великоплідні білі та фіолетові; багато різновидів квасолі зернової, без якої не приготувати український борщ; квасолю спаржеву – овочевий делікатес; квасолю з грибним ароматом для шанувальників грибів; вігну зі стручками довжиною до 1 метра; горохи нут, чина, зерновий та цукровий; сочевицю ранню та крупнозернисту; квасолю китайську маш для приготування живих вітамінів-проростків; сою надврожайну “Медея” та кавову і, звичайно ж, каву кубинську. Закохавшись у вирощування бобових рослин, ви матимете можливість отримувати і м’ясо, і молоко, і навіть каву … прямо з грядки. Крім того, ми вирощуємо багато рослин інших груп, як традиційних, так і рідкісних, екзотичних та незаслужено забутих, а також квіткових, лікарських та багато інших (всього майже 500 сортотипів).

 

Овочівники-аматори Тетяна та Леонід Романські
Надруковано:  “Нова газета” № 25 від 8.09.2000 р.
“Селянська газета” № 27 від 12.07.2002 р.
“Селянська газета” №21 від 26.05.2006 р.

Новини від партнерів:

  1. Коментарів немає

Ви повинні увійти щоб залишити коментар.