Кавбуз ходить по городу…

Насіння кавбуза “Здоров’яга” нам вдалось придбати безпосередньо від першоджерела і ось уже більше десяти років ця цінна рослина щорічно радує нас і дивує сусідів плодами-ваговиками, не змінюючи ні форми, ні забарвлення і стабільно витримуючи вагу 35-55 кг при можливостях -60 кг і більше.

Плід-великоваговик зовні нагадує злегка приплюснутий гарбуз зелено-сірого кольору. Шкірка кавбуза тонка, але міцна, що забезпечує надійне зберігання в умовах міської квартири, не втрачаючи смакових якостей, аромату та лікувальних властивостей. Порівняно м’який м’якуш плодів має жовто-оранжевий колір з великим золотистим насінням всередині та специфічним ароматом. Він значно смачніший і ніжніший м’якуша звичайного гарбуза, до того ж більш солодкий із-за більшого вмісту цукру.В харчуванні кавбуз можна вживати в свіжому, вареному, тушкованому та смаженому в духовцівигляді. Особливо добрий він для приготування різних каш з молоком як для дітей, так і для дорослих. З нього можна приготувати навіть варення: нарізати невеликими шматочками, замочити в 0,5%-му (до маси кавбуза) розчині лимонної кислоти протягом 6-8 годин, потім 10 хвилин бланширувати в цьому ж розчині, процідити, залити цукровим сиропом і витримати 2-3 години, а потім варити у два прийоми до готовності; на 1 кг м’якуша кавбуза потрібно 1 літр сиропу. А взагалі, домовиті господарки із кавбуза можуть приготувати до сотні страв. Смачні і корисні з нього салати, супи, різні каші, пудинги, млинці, пиріжки, десерти, сік, пюре та сухий порошок.

Насіння кавбуза, як і гарбуза звичайного, – надійний та ефективний глистогінний засіб. Воно корисне дітям, вагітним жінкам та літнім людям, коли небажане приймання хімічних препаратів. Очищене та подрібнене насіння (80-100 г) слід змішати зі склянкою молока і пити 2-3 рази на день перед їдою. Можна використовувати і відвар з насіння. Такий же теплий відвар можна вживати при імпотенції та аденомі простати у чоловіків.

Кавбуз “Здоров’яга” – дієтичний продукт, який надзвичайно корисний всім, хто страдає захворюваннями печінки, нирок, серцево-судинної та нервової систем, порушеннями обміну речовин. Хворі на жовчо- та нирковокам’яну хвороби, подагру, пухлини простати, атеросклероз, передчасне старіння можуть вживати олію з насіння по 20-30 крапель тричі на день протягом 1-2-х місяців. При набряках, хворобах печінки, нирок, артритах, атонії кишечника, атеросклерозі, діабеті, екземі та псоріазі рекомендується вживати свіжий м’якуш кавбуза та продукти його переробки без будь-яких обмежень.

З великою користю можна використовувати кавбуз і для корму домашній худобі. Доведено, що у корів і кіз підвищуються надої, якщо до раціону додавати кавбуз. Молоко набуває жовтого відтінку і покращується його якість. Кури збільшують несучість, а яйця мають яскраво-жовтий жовток. Свині на очах набирають вагу.

Не дивно, що багато городників вже кілька років успішно вирощують на своїх ділянках цю чудо-ягоду, яку створили українські генетики на основі кавуна та гарбуза, отримавши дійсно дивовижно цікаву, багатообіцяючу рослину. Вона заслуговує багато добрих слів та уваги, адже крім позитивних лікувальних та харчових властивостей, її урожайність в значній мірі перевищує урожайність звичайних гарбузів.

Вирощувати кавбуз нескладно, адже його агротехніка типова для всіх гарбузових. Повноваге відкаліброване насіння слід висівати, коли верхній шар грунту прогріється до 12-15°С. Для умов Кіровоградщини – це приблизно кінець першої декади травня. Перед висівом насіння бажано прогріти на сонці протягом 5-6 днів або 3-4-х годин біля обігріваючиго пристрою, а потім витримати 2-3 доби в вологій тканині. Висівати після цього потрібно обов’язково в вологий грунт. Зважаючи на те, що кавбуз потребує більшої суми активних температур ми висіваємо його в більш ранні строки (на тиждень раніше від інших гарбузових) пророщеним насінням в попередньо удобрені перегноєм з додаванням 1 ст. ложки суперфосфату, лунки. Лунки перед висівом в них насіння бажано полити теплою водою, а після посіву поставити над ними ковпачки з обрізаних поліетиленових пляшок. Такі укриття створюють ефект мікротеплиці, захищаючи рослини від можливих нічних похолодань, а вдень – поліпшуючи прогрівання грунту та зменшуючи випаровування вологи.

Найкращими попередниками для кавбуза є капуста, картопля, коренеплоди та цибуля, а на одному й тому ж місці його можна висівати лише через 4-5 років. Розміщувати його можна як на окремо відведеній ділянці, так і по краю ділянки з картоплею ранніх сортів, бадилля яких рано “лягає” та засихає, забезпечуючи достатнє освітлення під час вегетації кавбуза. Не слід забувати і про те, що стебла рослини можуть стелитися на 3-4 м, тому відстань між лунками повинна бути не менше 3 м. Подальший догляд за рослинами полягає в прополюванні бур’янів, поливі (при необхідності), підживленні органікою та розпушуванні грунту. Застосовувати мінеральні добрива та хімічні засоби боротьби зі шкідниками бажано якнайменше, а якщо ваша ціль – виростити екологічно чисту, дієтичну продукцію, то слід взагалі відмовитись від застосування будь-якої “хімії”.

Збирати стиглі плоди кавбуза потрібно до настання перших приморозків. Чим краще визріє плід, тим більше гарантії тривалого зберігання. Зберігати їх слід в сухому, провітрюваному приміщенні при температурі повітря 10-18°С. Невикористані частини розрізаних плодів зберігаються набагато гірше, тому їх слід закладати в холодильник.

Хочемо наголосити ще на одній умові щорічного отримання великовагових кавбузів. Хоч автори гібриду і стверджують, що кавбуз “Здоров’яга” перезапилюється тільки з тонкошкірими сортами гарбузів, а пилок кабачків, патисонів, кавунів та товстошкірих гарбузів не сприймається, все ж таки він вважається перехреснозапильною рослиною. Вирощуючи кавбуз та великоплідний сорт гарбузів “Титан” (маса досягає 150 кг), дехто з городників висловлюють нарікання, що вони з насіння великих плодів отримують в подальшому дрібні плоди. У більшості випадків (включаючи погодні умови та догляд) з певністю можемо стверджувати: вони перезапилились. Для отримання високоякісного сортового насіння, стверджують вчені, потрібно дотримуватись просторової ізоляції. Але ж бджілки спроможні долати досить великі відстані, тому 100%-ї гарантії отримання чистого сорту немає. Щоб не випробовувати долю і виключити повністю перезапилення, ми рекомендуємо проводити штучне (ручне) запилення хоча б однієї жіночої квітки і одержати плід з насінням чистого сорту, якого буде достатньо на багато років вам і вашим знайомим, які бажають вирощувати чистосортовий кавбуз “Здоров’яга”.

Отже, для продовження роду “Здоров’яг” не буде зайвим вклонитись жіночій квіточці рослини і виконати штучне її запилення з послідуючою ізоляцією.

Свіжевська Тетяна
Україна, м. Кіровоград
Сайт автора: інтернет-магазин фіалок – senpolia-tanya.kr.ua (каталог-продаж-поради)


Новини від партнерів:

  1. Коментарів немає

Ви повинні увійти щоб залишити коментар.