Кавбуз – і харчі, і ліки

Економічні та соціальні негаразди в Україні останнім часом призвели до того, що багато не тільки сільських, а і міських родин змушені самостійно вирощувати городину на власних присадибних та дачних ділянках. З одного боку, це веде до певної стабілізації сімейного б’юджету, оскільки частина їжі “своя”. З іншого – на городах члени родини проводять багато вільного (і звільненого) часу, виховують дітей у пошані до праці. Город оздоровлює, лікує, і заготовлені на зиму з власного городу екологічно чисті продукти можуть зарадити різним дуже непростим зараз медичним проблемам. Останнім часом на присадибних та дачних ділянках все частіше можна зустріти рідкісні та лікарські рослини, до яких належить і кавбуз – гібрид кавуна та гарбуза отриманий нестатевим шляхом молекулярної перебудови за оригінальною методикою в інституті молекулярної біології і генетики НАН України.

Про агротехніку вирощування та деякі переваги кавбуза ми вже знайомили читачів (див. “СГ” №43 від 24.10.2003 р.), але від городників (Гулак Г.М. з Олександрійського р-ну та інші), які вже виростили кавбузи, надходять до нас листи з запитанням: “В якому вигляді його краще вживати та як переробити, щоб надійніше зберегти?”

Кавбуз, як і інші гарбузові, одним із останніх покидає городню ділянку, але він повинен бути першим на осінньо-зимовому та весняному столі, якщо, звичайно, ви зацікавлені в доброму самопочутті та доброму настрої, адже один плід кавбуза – це ціла аптека в мініатюрі. Посудіть самі. Він стимулює травлення і виводить із кишечника токсини, знижує рівень жирів в крові, розвантажує підшлункову залозу, допомагає позбутись жирових відкладень, діє як сечогінний засіб, допомагає при захворюваннях нирок та передстатевої залози, посилює імунну систему, діє як заспокійливий засіб, забезпечує організм вітаміном А. Але більшості городників невідомо, як використати кавбуз в потрібний момент як ліки. А це ж так просто.

Вичавлений сік кавбуза і випитий на ніч (0,5 склянки) здатний заспокоїти нервову систему і подіяти як снотворний засіб. А ще він виводить надлишки рідини і тому необхідний при водянці, захворюваннях нирок, печінки, серцево-судинної системи.

Відвар кавбуза з медом (на 200 г 2 столові ложки меду), прийнятий на ніч (в особливо тяжких випадках – по 3 ковтки 4 рази на день) добре заспокоює центральну нервову систему і забезпечить міцний сон, а відвар кавбуза з лимоном дуже ефективно діє при блювоті вагітних жінок та запамороченні при “морській хворобі”.

Досить з’їдати по 500 г сирого м’якуша кавбуза, щоб забути про закрепи. При набряках, хворобах печінки, нирок, артритах, атонії кишечника, передчасному старінні, атеросклерозі, діабеті, екземі й псоріазі рекомендується вживати свіжий м’якуш або продукти його переробки без обмежень.

Відвар квіток кавбуза наділений чудовими ранозаживлюючими властивостями. Компреси і пов’язки з ним рекомендуються хворим на цукровий діабет у випадках утворення трофічних виразок на кінцівках, а кашка із свіжого кавбуза може успішно використовуватись при опіках, екземі, гнійно-запальних враженнях шкіри.

Насіння кавбуза активізує роботу серця, знімає серцеві болі при стенокардії та інших серцево-судинних захворюваннях. Насіння, заварене як чай, рекомендується при хворих нирках по 2-3 склянки на день. Якщо вам хочеться мати молодий вигляд, бути струнким і підтягнутим, включайте в свій раціон насіння кавбуза, в якому повно нуклеїнових кислот – “молодильних” природних засобів. Ці, схожі на білок, молекули омолоджують і відновлюють клітини організму та турбуються про їх здорове зростання. Жменька кавбузового насіння на день корисна і з іншої причини – воно насичує не гірше плитки шоколаду, а саме при цьому, як підрахували біохіміки, корисніше шоколаду в сотні разів.

Отже, що не кажіть, а якщо на вашому городі є кавбуз, то в домі буде і мініаптека і незамінний корисний овоч, адже, як гарбузи взагалі, так і кавбуз зокрема можна віднести до страви довгожителів. На жаль, розуміння цього нерідко не підкріплюється практичними справами: дехто неприязно відноситься до страв з гарбуза взагалі і з кавбуза зокрема, пояснюючи це просто: не люблю, мов, каші. Між іншим, з кавбуза можна приготувати більше сотні корисних і смачних страв, якщо, звичайно, господиня наділена кулінарною фантазією.

Варто, наприклад, спробувати взимку та навесні привчити своїх домочадців розпочинати свій день з кавбузового пюре, в яке можна додати яблуко та моркву. Для приготування такого сніданку особливих зусиль не знадобиться: всі три компоненти натерти на дрібній тертушці і засмачити цукром чи медом.

А якщо не до вподоби солодкий сніданок, то натріть сирий кавбуз на тертушці, додайте часник, майонез або, замість нього, олію з фруктовим оцтом. При бажанні в таке пюре можна покласти трішки зелені чи натертого кореня селери або пастернаку.

Дуже корисно було б привчити свою сім’ю до кавбузової каші з рисом та пшоном. Склянку рису та півсклянки пшона замочити на півгодини, а за цей час натерти на крупній тертушці кавбуз. Його повинно бути багато – повна посудина, в якій буде готуватись каша. Додавши в неї склянку води, поставити на вогонь. Коли вся маса протушиться до напівготовності, підсолити і покласти в неї вершкове масло та замочену крупу. Виявляється, замочування крупи забезпечує лужну реакцію продукту, що дуже важливо для підтримки кислотно-лужного балансу організму. Коли крупа вбере в себе вологу, додати кипляче молоко і довести кашу до готовності. При бажанні можна додати цукор за смаком, родзинки та курагу.

Кавбуз здатен претендувати на лідерство і серед варення. А чому б і ні? Тож, якщо вирішите приготувати кавбузове варення, візьміть на 5 кг кавбуза 1 кг яблук зі шкіркою, 2 лимони, трішки лимонної кислоти і цукор (на 1 кг кавбуза потрібно 650-700 г цукру). Фрукти-овочі пропустити через м’ясорубку, додати інші компоненти і довести до кипіння. Розфасувати в баночки, закрити і поставити в прохолодне місце. І все – можна запрошувати на чай!

Якщо ж отримано надто високий врожай, а умови зберігання свіжих плодів відсутні, то для тривалого зберігання кавбуза про запас можна застосувати сушіння. Для цього добре визрілі плоди помити, розрізати на 8-12 скибок, видалити внутрішній м’якуш з насінням та зрізати шкірку. Кожну скибку окремо нарізати шматочками товщиною близько 5 мм. Аби готовий продукт мав привабливий колір, шматочки бажано бланшувати у киплячій підсоленій воді (на 1 л води 10 г солі) не довше як 1-2 хвилини і швиденько охолодити. Бланшований кавбуз викласти на сито і сушити 5-7 хвилин спочатку при температурі 55-60°С, а через 2 години – при 70-80°С. З 1 кг підготовлених сирих шматочків кавбуза можна отримати 100-110 г сушених.

Овочівники – аматори Тетяна та Леонід Романські.
Надруковано: “Селянська газета” №49 від 3.12.2004 р.


Новини від партнерів:

  1. Коментарів немає

Ви повинні увійти щоб залишити коментар.