Момордика

Уже кілька років поспіль моє обійстя прикрашає чудовий витвір природи, неперевершений красень з родини гарбузових, прекрасна декоративна, лікарська та овочева рослина – момордика. Це чудо із чудес. Я від неї в захваті. А коли вже хто побачить помаранчеві плоди цієї тропіканки, не може спокійно відійти від неї: обов’язково попросить насіння цієї дивовижної рослини та все розпитає про неї. Тож кому вже хоч раз пощастило дістати насіння, посадити та виростити прекрасні плоди момордики, той уже ніколи не залишиться без неї.

Момордика

Родом момордика із тропіків Південно-Східної Азії, Африки, Центральної та Південної Америки. Широко поширена вона в субтропічних районах, а тепер, як бачите, невпинно просувається все далі на північ. Тож її можна вирощувати в усіх регіонах нашої держави. Момордика – однорічна трав’яниста ліана, її тонке стебло завдяки вусикам піднімається на висоту до кількох метрів.

Листя в неї дуже декоративне: ажурної форми на довгих черешках. Квітки невеличкі, жовті з приємним ароматом. Спочатку з’являються чоловічі, потім жіночі із зародком майбутнього плоду, який після запилення швидко росте. Плоди округло-видовжені, оранжевого кольору (в стадії повного визрівання), вкриті м’ясистими шипами. У цей період вони лопаються, утво¬юючи три м’ясисті пелюстки, які нагадують квітку лілії.

На кожній пелюстці знаходиться насіння в темно-вишневому желе навколоплідника. Цей навколоплідник за смаком чимось нагадує хурму, а тому його дуже полюбляють діти, та й дорослі не проти покуштувати. А в тропічних країнах, де масово вирощують момордику, із соковитих навколоплідників виробляють харчову фарбу.

Плоди момордики дуже цінні, у них міститься чимало білків, цукру, вуглеводів, вітамінів, каротину. Стиглі пелюстки плодів можна засушити, а потім розтерти в порошок і додавати в супи, салати. Самі плоди дещо гіркуваті, а тому їх попередньо вимочують, промивають, зрізують тоненьку шкірочку із шипами. Порізані та підсмажені на олії шматочки плодів досить смачні.

Також смачний салат із момордики. Для його приготування беремо по 30 г момордики, помідорів, капусти, огірків, сметани та 40 г моркви. Момордику миємо, ріжемо соломкою, огірки кружальцями, моркву тремо на терці. Всі інгредієнти змішуємо та заправляємо сметаною. А можна ще й нафарширувати плоди момордики. Для цього беремо три пл¬ди, 200 г вершкового масла, склянку сметани, 2 ст. ложки пшеничного борошна або ж потертих сухарів, перець і сіль за смаком. Плоди момордики ріжемо кружальцями завтовшки 3 см, обкатуємо в борошні й підсмажуємо з обох боків. Начиняємо м’ясним фаршем. Каструлю змащуємо маслом і посипаємо сухарями. Тушкуємо до готовності. Момордику також можна замаринувати чи засолити подібно огіркам, використовуючи як стиглі, так і зелені плоди.

Консервована момордика має приємний освіжаючий присмак. Для консервування плоди потрібно перемити, порізати на частинки, видалити насіння, очистити шкірочку. В стерилізовану банку скласти шматочки момордики, додати часник, кріп, листя смородини, чорний перець. Потім заливають маринадом: на 1 л води додати по 1 ст. ложці солі, цукру, оцту. Маринад закип’ятити, залити в банку, закупорити кришкою.

Момордика

Момордику ще називають жовтим огірком, а тому багато страв готують так, як і зі звичайного огірка. А ще ця рослина має лікарські властивості. Наприклад, її насінням лікують виразкову хворобу, листя прикладають при укусах змій, а чай із момордики – ефективний засіб при захворюваннях горла, діабеті, при високому кров’яному тиску. Листя і стебла використовують також як глистогінний засіб. В деяких тропічних країнах момордику застосовують для профілактики онкологічних захворювань. Там вважають, що вона гальмує розростання злоякісних пухлин. А ще момордика допомагає чоловікам. Ось така вона: і декоративна, і овочева, і лікарська.

А тепер про те, як же виростити це заморське диво. Агротехніка вирощування момордики така ж, як і у огірків, обов’язково потрібна опора. У другій половині березня замочую насіння у розчині марганцівки на добу. Потім ретельно промиваю, підсушую та висіваю в стаканчики з поживною ґрунтосумішшю. Кожну насінину кладу на ребро – так вона краще проростає. Поливаю лише теплою дощовою водою. Стаканчики накриваю папером і ставлю в тепле місце. Коли з’являються сходи, переношу їх на підвіконня. Згодом розсаду загартовую на свіжому повітрі, але оберігаю від яскравого сонця, яке може попалити тендітні листочки. Якщо погода дозволяє, то після 10 травня момординят висаджую під огіркову сітку. Висаджена в першій половині травня розсада найкраще приживається, тому не треба чекати кінця місяця, коли пройде загроза заморозків. Лише від несподіваного похолодання треба підготувати укривні матеріали. Момордика досить вибаг¬лива до родючості ґрунту, потребує багато поживних речовин. Якщо з весни ґрунт добряче заправи¬ти перегноєм, рослина швидко піде в ріст, а відтак і заплодоносить швидше. В мене перші стиглі плоди з’являються на початку серпня, а масове достигання відбувається в другій половині серпня та у вересні. Протягом вегетаційного періоду рослини щедро поливаю відстояною, нагрітою на сонці водою, бо вона і до води вибаглива. Після кожного поливу та до¬щу ґрунт обов’язково розпушую. Ніякого забур’янення, а також затінення не допускаю.

Вся огудина момордики повинна вусиками вчепитися за сітку і ні в якому разі не стелитися по землі. Тож якщо дотримуватися цих нескладних заходів, можна отримати гарний врожай. А родить вона рясно. При нестачі в ґрунті поживних речовин, вологи та недотримання інших згаданих мною заходів агротехніки плоди виростають маленькі, покручені, кривобокі, тобто такі, які нікуди не згодяться, навіть без насіння. Ось на це і треба звернути особливу увагу.

Момордику можна розмножувати не тільки насіннєвим способом, а й вегетативним. Для цього з бічних пасинків, що утворюються в нижній частині рослини, треба нарізати живців з двома листочками і поставити в посудину з теплою водою. Через два тижні з’являться корінчики, а з появою молоденьких листочків нові рослинки можна висаджувати на постійне місце. До осені вони заплодоносять. І наостанок про цікавинку, яка характерна для момордики. Рослина має засіб для захисту своїх дозрілих плодів від тих, хто захоче зірвати зелений плід чи зрізати стебло. До повного дозрівання плодів всі зелені частини рослини вкриті мікроскопічними «вибуховими» волосками. На крихітній ніжці сидить кулевидна головка, заповнена їдким розчином. Варто лише доторкнутися до рослини, як головки потривожених волосків миттєво відокремлюються від ніжки і клейка рідина вибризкується назовні, викликаючи опіки незахищеної шкіри, мов жалення кропивою. А от коли починають дозрівати плоди, все це зникає. І рослина ніби запрошує: беріть, споживайте, плоди вже зрілі. Ось така вона – момордика – гостя із далеких заморських широт, яка все більше завойовує серця і душі українців, а в деяких із них вже стала звичайною окрасою обійстя, а на кухні бажаним продуктом та ще й ліками від багатьох недуг.


Новини від партнерів:

  1. #1 від Світлана в листопада 30, 2016 - 09:37

    Доброго дня, дуже багато корисної інформації !!!, а головне на українській мові, маю насіння МОМОРДИКИ, бажаючі придбати, звертайтесь 0973204154

Ви повинні увійти щоб залишити коментар.