Батьківщиною циклантери – ботанічна назва Ciclanthera hedata Schrader – вважаються тропічні райони Мексики та Центральної Америки, але найбільшого поширення, як овочева рослина, вона набула в Перу, звідки і походить її друга назва – перуанський огірок. Корінне населення вживає плоди циклантери в недозрілому віці (коли ще не затверділо насіння) – вони дуже соковиті і за смаком нагадують солодкий перець та огірок разом.

Циклантера – однорічна ліаноподібна рослина з довгими (до 5-8 м) виткими стеблами, що мають ажурні, дуже симпатичні, та чіпкі вусики, завдяки яким рослина надійно утримується на опорі. Світло-зелене листя схоже на каштанове та дикого винограду, а дрібненькі жовтуваті чоловічі квіточки зібрані в китиці по 5-7 штук. В пазухах листків розміщені одиночні, ледь помітні, жіночі квітки з ледь помітною зав’яззю. Овальні, звужені з обох кінців, м’ясисті плоди довжиною до 7 см схожі на ледь зігнуті світло-зелені перчинки, на обному боці яких можна розгледіти до десяти м’яких шипиків. Як і вся родина гарбузових, циклантера відноситься до непримхливих сонцелюбивих рослин і краще росте на осонні, ніж біля дерев. Обов’язковою умовою доброї вегетації та плодоношення має бути наявність шпалери висотою біля 3-х метрів, на якій рослини швидко розростаються, утворюючи густу стіну з ажурного світло-зеленого листя, на фоні якої ефектно виглядає квітник, особливо розташовані поряд гладіолуси, жоржини, мальви, амарант і т.п.

Агротехніка вирощування циклантери подібна до вирощування звичайних огірків. Висівати насіння у відкритий грунт потрібно в першій половині травня, але при достатньому прогріванні грунту, на відстані 30-40 см між рослинами. Сходи з’являються відносно швидко (на 6-9-й день) навіть без будь-якої попередньої підготовки. І все ж, для гарантованого отримання визрівшого насіння кілька рослин бажано виростити через розсаду, забезпечивши її пересадку у відкритий грунт без пошкодження кореневої системи. Після появи 4-5 листків ріст та кущіння рослини швидко прискорюється, тому перші пагони бажано підв’язати до вертикальної шпалери. До середини літа, маючи велику енергію росту, циклантера спроможна повністю заплести садову альтанку, прикрасити своєю декоративною зеленню стіну будинку, веранду, терасу та інші будівлі, які бажано приховати від сторонніх поглядів.

Цвітіння рослин розпочинається розпусканням чоловічих квіток в кінці липня, а перші плоди-перченятка з жіночих квіток притіненої сторони з’являються лише в середині серпня. Подальше формування кількості плодів швидко наростає протягом всього вересня як на зовнішній, освітленій сонцем, стороні, так і в середині маси стебел та листя. В цей період і необхідно використовувати молоді соковиті та хрумкі плоди, що нагадують смак огірків і зеленого горошку та мають присмак солодкого перцю, в їжу, бо в міру дозрівання плодів їх м’якуш стає “ватним” і неїстівним (аналогічно плодам більш відомої бамії), особливо після початку появи в плодах насіння.

В свіжому вигляді молоді плоди можна використовувати, як звичайні огірки, сирими, в салатах. Їх можна маринувати на зиму, готуючи той же маринад, що і для огірків. І все ж таки, як нам здається, найсмачнішою можна вважати циклантеру, гарно підсмажену з цибулею. Вдало підсмажені плоди за смаком можна порівняти з баклажанами і, навіть, з грибами, особливо якщо додати розтерті зерна тригонели (грибна трава).

Для подальшого розмноження насіння потрібно збирати із повністю дозрілих жовтувато-білих плодів, які при натисканні пальцями можуть лопатись і скручуватись, вистрілюючи насінини в різні боки. Кожний плід має по 5-10 незвичайних за формою чорних насінин, схожих на обсмажені шматочки старої деревної кори.

Хочеться відзначити і порівняно високу врожайність циклантери педата: нам вдавалось збирати до відра плодів з куща. Крім того, за роки вирощування цієї екзотичної рослини нами не було виявлено на рослинах ніяких захворювань чи шкідників, а ось до кислотних дощів вона має порівняно низьку стійкість, але завдяки високій регенеративній спроможності листкова маса швидко поновлюється без відчутного негативного впливу на врожайність.