Архів дописів | ‘Земельна ділянка’

Бамія–не з БАМу

Cеред малопоширених овочевих культур, які часто називають екзотами, є більш-менш відомі і зовсім незнані. До таких рослин можна віднести артишок, вігну, жминду, ангурію, чуфу, момордику, мангольд, тладіанту та багато інших рослин. На жаль, небагато найдеться городників, які знають і вирощують бамію. Декому з них здається, що вона належить до капризних екзотичних новинок в той час, коли ще в минулому тисячолітті її вирощував А.П.Чехов і не в Криму, а в Підмосков’ї, де клімат більш несприятливий, ніж в Україні.

Ця незнайомка з Південної Африки і має надто багато різноманітних назв: бамія, бхінді, гібіск, гомбо, куйабо, окра. У нас в Україні вона прижилась як бамія, хоч ніякого відношення до сибірського БАМу не має, або гібіск їстівний. На своїй батьківщині, в тропіках та субтропіках бамія вирощується як багаторічна культура і відома, наприклад, в Єгипті ще за 2000 років до н.е. Зараз вона поширена в Нідерландах, Франції, Туреччині, Південній Америці і культивується як однорічник, а за харчовими властивостями близька до спаржевої квасолі. Читати повністю »

Коментарів немає


Кавбуз ходить по городу…

Насіння кавбуза “Здоров’яга” нам вдалось придбати безпосередньо від першоджерела і ось уже більше десяти років ця цінна рослина щорічно радує нас і дивує сусідів плодами-ваговиками, не змінюючи ні форми, ні забарвлення і стабільно витримуючи вагу 35-55 кг при можливостях -60 кг і більше.

Плід-великоваговик зовні нагадує злегка приплюснутий гарбуз зелено-сірого кольору. Шкірка кавбуза тонка, але міцна, що забезпечує надійне зберігання в умовах міської квартири, не втрачаючи смакових якостей, аромату та лікувальних властивостей. Порівняно м’який м’якуш плодів має жовто-оранжевий колір з великим золотистим насінням всередині та специфічним ароматом. Він значно смачніший і ніжніший м’якуша звичайного гарбуза, до того ж більш солодкий із-за більшого вмісту цукру. Читати повністю »

Коментарів немає


Циклантера-диво-ліана

Батьківщиною циклантери – ботанічна назва Ciclanthera hedata Schrader – вважаються тропічні райони Мексики та Центральної Америки, але найбільшого поширення, як овочева рослина, вона набула в Перу, звідки і походить її друга назва – перуанський огірок. Корінне населення вживає плоди циклантери в недозрілому віці (коли ще не затверділо насіння) – вони дуже соковиті і за смаком нагадують солодкий перець та огірок разом.

Циклантера – однорічна ліаноподібна рослина з довгими (до 5-8 м) виткими стеблами, що мають ажурні, дуже симпатичні, та чіпкі вусики, завдяки яким рослина надійно утримується на опорі. Світло-зелене листя схоже на каштанове та дикого винограду, а дрібненькі жовтуваті чоловічі квіточки зібрані в китиці по 5-7 штук. В пазухах листків розміщені одиночні, ледь помітні, жіночі квітки з ледь помітною зав’яззю. Овальні, звужені з обох кінців, м’ясисті плоди довжиною до 7 см схожі на ледь зігнуті світло-зелені перчинки, на обному боці яких можна розгледіти до десяти м’яких шипиків. Читати повністю »

Коментарів немає


Сторінка 10 із 12123456789101112